11 лютого музей "Ветеран” відвідали працівники Корсунь-Шевченківського районного центру дитячої та юнацької творчості на чолі з директором закладу Т.П. Фурсою і привітали ветеранів з пам’ятною датою – 70-річчям Корсунь-Шевченківської битви.

Колектив РЦДЮТ зичив учасникам Великої Вітчизняної війни довгих років активного життя, затишку в родинах, наснаги та оптимізму.

С.П. Побірченко, голова районної організації ветеранів, провів екскурсію музеєм: розповів про перебіг Корсунь-Шевченківської битви, звернувши увагу на її ключові моменти. Усі присутні повною мірою оцінили значення перемоги у Корсунь-Шевченківській битві для подальших успіхів у Великій Вітчизняній війні.

Директор районного центру дитячої та юнацької творчості Т.П. Фурса відзначила, що такі зустрічі потрібні не лише для ветеранів, а й для молодшого покоління, щоб зберегти пам’ять і вічну славу про подвиги наших героїв.

         Картина, виготовлена гуртківцями "Дивосвіт” (керівник Л.В. Руденко) та "Чарівна намистинка” (керівник Л.Й. Лісова) РЦДЮТ, стала приємним подарунком для учасників війни.

Під час зустрічі за чашечкою гарячого чаю лунали пісні воєнних літ за участю працівників РЦДЮТ та ветеранів такі знайомі і водночас щоразу щемливі слова переносили у ті часи воєнного лихоліття, нагадували ветеранам про зазнані страждання і тривоги, а ще про мить щастя, коли нарешті була здобута перемога.

Зі словами вдячності за увагу й щирі вітання ветерани подарували районному центру дитячої та юнацької творчості картину.

Те, що пам’ять про Велику Вітчизняну війну, зокрема і про Корсунь-Шевченківську битву, жива, засвідчила нова поезія керівника гуртка Л.В. Каракай під назвою "В музеї історії Корсунь-Шевченківської битви”.

Зима, під білим снігом спить земля,

         Дерева до весни завмерли в сні,

         Невже колись тут навкруги була війна?

         Злітаю думкою у ті далекі дні.

         …Тоді, як зараз, теж була зима,

         Та білий покрив вибухом злітав.

         Забула тиша, що колись була

         У цім краю, де сніг червоним став.

         Навчилося залізо говорить,

         Але такими голосами – жах!

         Пробитий кулями, наш прапор майорить

         І теж кричить: "Бий ворога у прах!”.

         Пробиті каски-шоломи лежать,

         Злетіли із поранених голів,

         На смерть зійшлися рать на рать

         Й ніхто, ніхто вмирати не хотів.

         Зійшлися лють з любов’ю воювать

         І віра з нехристями взялася до бою,

         І лють любов здолати не змогла,

         Бо дзоти закривала та собою.

         …Так експонати ті розповіли

         Про битву, що в історію ввійшла,

         І щоб ніхто забуть її не смів,

         Щоб, не дай Бог, не ожила війна!

         Зима і тиша мила навкруги,

         Це мир чекає на свою весну,

         Спасибі всім, хто поборов біду,

         Щоб в мирі, з хлібом, в щасті ми жили.